Коли болить, що ти в безпеці

Відчуття провини через те, що ви в безпеці, коли інші страждають, має наукову назву – “синдром провини вцілілого”. Це явище вперше описав психіатр Вільям Нідерланд, вивчаючи стан людей, які вижили під час Голокосту. Сьогодні це відчуття знайоме багатьом українцям, які були змушені покинути свої домівки через війну.

Відчуття провини через те, що ви в безпеці, коли інші страждають, має наукову назву – “синдром провини вцілілого”. Це явище вперше описав психіатр Вільям Нідерланд, вивчаючи стан людей, які вижили під час Голокосту. Сьогодні це відчуття знайоме багатьом українцям, які були змушені покинути свої домівки через війну.

Як проявляється провина вцілілого?

• “Я не маю права радіти, коли вдома війна”
• “Чому я в безпеці, а інші ні?”
• “Я покинув/ла тих, хто залишився”
• “Мені соромно, що я тут у комфорті”
• “Я не заслуговую на цей спокій”

Дослідження Міжнародного журналу психічного здоров’я (2023) показують: такі думки виникають у 68% біженців від війни.

Чому це відбувається?

Професор психології Патрісія Рестубог пояснює: наш мозок намагається знайти логіку в травматичних подіях. Коли логіки немає (а у війні її нема), ми починаємо шукати “провину” в собі. Це спроба повернути контроль над ситуацією.

Що важливо розуміти:

1. Це нормальна реакція Ваші почуття – це природна реакція на ненормальну ситуацію. Провина вцілілого – це не ознака слабкості, а свідчення вашої людяності.
2. Ви нічого не винні Війна – це результат дій агресора, а не ваш вибір. Ваша безпека не збільшує страждання інших.
3. Турбота про себе – це не егоїзм Дослідження показують: люди, які дбають про своє благополуччя, можуть ефективніше допомагати іншим.

Як працювати з почуттям провини?

Дослідження Центру вивчення травми (2024) пропонує такі кроки:

1. Визнайте свої почуття

• Не намагайтеся “придушити” провину
• Дозвольте собі відчувати
• Поговоріть про це з тими, хто розуміє

2. Перенаправте енергію

• Допомагайте іншим біженцям
• Підтримуйте волонтерські ініціативи
• Діліться своїм досвідом

3. Дозвольте собі жити

• Створюйте нові зв’язки
• Будуйте нове життя
• Пам’ятайте: ваше благополуччя важливе

Коли звертатися по допомогу?

Якщо ви помічаєте:

• Постійне почуття провини
• Проблеми зі сном
• Нав’язливі думки
• Депресивні стани
• Панічні атаки

Це сигнали, що варто звернутися до спеціаліста.

Важливо пам’ятати: “Ваша безпека – це не зрада. Це ресурс для допомоги іншим. Як під час польоту: спочатку одягніть кисневу маску на себе, потім допомагайте іншим.”

Від редакції: якщо ви відчуваєте подібні емоції, знайте – ви не самі. У нашому розділі “Контакти” ви знайдете перелік організацій, які надають безкоштовну психологічну допомогу біженцям.

“Я маю право жити”: історія Наталі

“Коли я дивилася на празькі вулиці, мені ставало соромно через їх красу і спокій. Кожен дзвінок з дому, кожне повідомлення про тривогу в Україні викликали нестерпне відчуття провини. Я прокидалася в теплому ліжку і ненавиділа себе за цей комфорт. Не могла дозволити собі усміхатися, планувати майбутнє, радіти дрібницям.

Переломний момент настав під час групової терапії для українських біженців. Одна жінка сказала: ‘Коли літак втрачає висоту, нам кажуть спочатку одягнути кисневу маску на себе, а потім допомагати іншим. Чому? Бо мертвий рятівник нікому не допоможе’.

Ця проста думка змінила моє ставлення. Я почала інакше дивитися на свою ситуацію. Замість того, щоб картати себе за безпеку, я почала думати, як можу бути корисною. Влаштувалася волонтеркою в центрі допомоги біженцям. Організувала збір коштів на тепловізори. Почала вести блог про адаптацію в Чехії для українців.

Поступово прийшло розуміння: моя безпека – це не розкіш, а робочий інструмент. Я можу допомагати саме тому, що знаходжусь у стабільній ситуації. Можу працювати і відправляти гроші на ЗСУ. Можу підтримувати тих, хто тільки приїхав.

Так, я досі сумую за домом. Досі переживаю за рідних. Але тепер я знаю: моя провина не допоможе Україні. Допоможе моя дія.”

Від редакції: За даними досліджень Paul G. Miller (2023), активна соціальна позиція та допомога іншим є одним з найефективніших способів подолання синдрому провини вцілілого.